Баба спекла КОЛОБКА з житнього борошна. Бо дід з бабою не були заможними людьми, тому спекли Колобка з останніх крихт борошна. І горювали вони не дарма, адже, коли запропастився кудись їхній хлібчик, стареньким довелось голодувати.
Колобок (круглобокий), від давньослов'янського "коло" - круглий, був житнім. Зі сторінок казки на нас дивиться біленьке усміхнене личко Колобка - такий собі слов'янський блондин Іванко. Житній Колобок більше нагадував би негреня Боба, адже хлібчик із житньої муки - темний. Чи встигла б лисиця оговтатися від здивування і з'їсти Колобка, якби побачила в себе на носі негретянську усмішку чорного хлібчика?
Отже пропоную скласти казку про Колобка з житнього борошна. Гадаю, що вона буде зі щасливим кінцем.
Немає коментарів:
Дописати коментар