Хліб
Я навіть чую, як він дихає,
Зеленим зводиться лицем,
Щоб серце радувать не крихою,
Не перецвілим сухарцем
І не закальцем із шкуринкою,
А наливає сік і цвіт ,
Щоб золотистою стеблинкою
Оповивати цілий світ.
Щасливим, радісним і змученим
Він є основою основ,
І короваєм на заручини
Благословляє сам любов.
На місяць, ніччю горобиною,
Зійде людина в синій млі
І покладе його хлібиною,
Як дар від матері землі.
Для Вас цей віршик у збірці творів А.Малишка знайшла Марічка...
Я навіть чую, як він дихає,
Зеленим зводиться лицем,
Щоб серце радувать не крихою,
Не перецвілим сухарцем
І не закальцем із шкуринкою,
А наливає сік і цвіт ,
Щоб золотистою стеблинкою
Оповивати цілий світ.
Щасливим, радісним і змученим
Він є основою основ,
І короваєм на заручини
Благословляє сам любов.
На місяць, ніччю горобиною,
Зійде людина в синій млі
І покладе його хлібиною,
Як дар від матері землі.
Для Вас цей віршик у збірці творів А.Малишка знайшла Марічка...
Чудова поезія Андрія Малишка... Дякую, Марічка!
ВідповістиВидалити