Юрашики

Це гарне печиво і тортик спекла Настя Кушакова,  старша сестричка учня 2-А класу СЗШ №77 м.Львова Олексія Кушакова .
Печиво називається "Юрашики". А чи знаєте ви, чому саме таку назву отримало це печиво?
Буде цікаво, якщо ви поділитесь з нами своїми міркуваннями з цього приводу.
А поки що можна прочитати про "юрашики" ось за цим посиланням:
http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/monitoring_zmi/2007/05/14/7677.html

Живе спілкування

Сьогодні учні 2-х класів м.Львова та м.Білої Церкви спробували поспілкуватись за допомогою програми Skype. Це було надзвичайно цікаво. Ми показали, як виросли  зернятка, які діти висаджували  ще у грудні. Діти підготували приказки,  загадки, поділились своїми знахідками.
Сподіваємось на зустрічі і з іншими учасниками проекту! І нехай наші зустрічі будуть не тільки віртуальними!!!:)

А ось які загадки пропонували діти:

По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)

 Хоч не літак, а крилатий,

Без крил не може працювати.
(Вітряк)

Маю крила, та не птах,
На семи стою вітрах.
То ж мене і кличе всяк
Не інакше, як …
(Вітряк)

  

Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі.
(Хліб)

Стоїть собі літечком
На городі тіточка,
Світлокоса, білочуба,
а на ній зелена шуба.
(Кукурудза)

  

В полі жовті промінчата
Шелестять, немов зайчата,
А вусаті ж їхні віти!
Що це, друзі? Мабуть…
(Жито)

 До дітей на кожне свято

Просять в гості завітати,
Бо солодкий і смачний.
Здогадались, хто такий?
(Торт)

  

Як навколо об’їси – 
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці.
(Бублики)

Народився із землі,
Зарум’янивсь на вогні
І з’явився на столі
До борщу тобі й мені.
(Хліб)

Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позо­лочені, ще не обмолочені. (Колос)

маленькі помічники

печиво "дрова під снігом"
1 п маргарини
3 ст муки
1 ст сметани
1 п пор до печива
3 жовтки
замісити тісто і на 3 год винести на холод. розкатати, сформувати печиво і випікати 20 хв у духовці. готове печиво посипати цукровою пудрою.

пиріг "крокодил"
інгридієнти
- 1 пакетих сухих дріжджів ( 11 грам)
- 2 ст. л . цукру
- 1 щіпка солі
- 250 мл. теплого молока
- 6 ст. л олії
- 500 гр муки ( добавляти поступово до потрібної консистенці)
для начинки
- 1 маленька головка капусти
- 2-3 цибулини
- 500 гр м"ясного фаршу
- сіль, перець..
тушимо капусту, цибулю, фарш...потім все з"єднюємо до купи і перемішуємо
випікати при температурі 200 градусів  30-40 хв

рецептами випічки поділився учень 2-Б класу
НВК "Гроно" м. Львова
Волошин Олег

Маленька господиня

Приготування піци нашвидкоруч:

Рецепт тіста:
1. Води - 350 гр ;

2. Дріжджів - 50 гр;

3. Майонез - 100 гр;

4. Мука - 1 кг;

Сіль, цукор за смаком.

Начинка все, що є в холодильнику і Ваша фантазія. Все це затираємо твердим сиром і в духовку.

СМАЧНОГО!!!!!!!!!!!!!!!

Учениця 2-Б класу НВК "Гроно" м.Львова

Келюх Соломійка

ХЛІБ (авт. А.Кухарочка)

Усякий - і чорний,
І сірий, і білий
Це наше майбутнє,
І радощі, й сили.
Усякий - і білий
І сірий, і чорний -
Неначе дитину,
До серця ми горнем.
Ми знали сирітський,
Воєнний, солдатський.
Розділений з дітьми
Звитяжцем по-братськи.
Немає смачнішого
В світі від нього,
Від того безцінного,
Від пайкового.
І, може, сповна
Це відчути непросто,
Коли його вволю,
Коли його вдосталь...
Ми звідали всякого - 
Всякий буває...
Легкого ж, лежачого
ХЛІБА - не знаєм. 

Віршик підготувала учениця 2-Б, НВК "Гроно" Келюх Соломійка

       Перший Хліб

Ранок з небом голубим.

З димаря струмує дим, 

Згасла зірка, і тоді

Чхнув лелека у гнізді.

Став на хаті: - Тах- тах-тах
Дим іще отак не пах:

Ніжить ніздрі, горло теж...

- Господине, що печеш?

Перший хліб! Вгадав чи ні?-

Бродить осінь по стерні.

Дайте всім по калачу-

Я в далекий край лечу! 

Підготував Юрчик Морда 2 -Б НВК " Гроно"

Маленький пекар

   

   

                                               Рулет з  Маку 

1)   0.5  л. молока

2)   0.5  л. маргарину

3)   0.5  л. дріжджі

4)   150  г. цукру

5)   3 яйця

6)   0.5  кг. муки

7)   2 стакани розтертого маку

8)   1 стакан цукру

9)   2 ст. ложки масла

   10) 3 яйця

   11) Лимон, горіхи, ванільний цукор
Учень 2-Б класу  НВК  "Гроно" м. Львова
Яртим Іван поділився своїм рецептом випічки.

На допомогу учасникам нашого проекту приходять бібліотекарі!

У п'ятницю до 2-А класу завітала Ірина Вікторівна Молочій, наш шкільний бібліотекар. Ірина Вікторівна принесла багато цікавого матеріалу, порадила книжки, з яких можна дізнатись про хліб та зерно, поспілкувалась з учнями та розповіла легенди, прочитала вірші, оповідання про те, чому хліб називають святим, чому його треба цінувати. А учні теж розповідали про свої знахідки. Бесіда вийшла цікава та корисна для всіх.

Ірина Вікторівна, щиро дякуємо за допомогу!!!

Проросли зернятка

Зелене добриво

Зелене добриво - це рослини, які вирощують для підвищення родючості землі.
Їх називають сидератами. Сидератами є різноманітні однорічні рослини, які вирощують весною до основних посівів, восени після збору врожаю або літом для відновлення родючості грунту. До них належать і зернові, а саме: жито, ячмінь та овес.
Рослинам дають вирости, розвинути кореневу систему та зелену масу, а потім їх скошують. Скошену масу використовують для компосту. А коренева система, яка залишилася в грунті, перетворюється на перегній, збагачуючи його органічними речовинами та азотом.
Корені сидератів розпушуюють грунт, покращують водяний та повітряні режими. А злакові рослини мають широко розгалужену кореневу систему, яка подрібнює грунт.

Білоруська народна казка. Легкий хліб.

Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Розв'язав торбинку і взявся їсти.
Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба.
Сподобався вовкові хліб. Він і каже:
—    Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь, чоловіче!
—    Спершу треба землю зорати...
—    Тоді й хліб буде?
—    Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати...
—    І можна хліб їсти?
—    Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти...
—    Тоді буде хліб,— облизнувся вовк.
—    Ні ще. Дочекайся, доки жито зійде, холодну зиму перезимує, навесні виросте, потім закрасує, потім почне наливати зернятка, потім достигати...
—    Ой,— зітхнув вовк.— Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь мені, як легше їжу добувати.
—    Ну, що ж,— говорить косар.— Раз не хочеш тяжкий хліб їсти, поїж легкий. Йди на вигін, там кінь пасеться.
Прийшов вовк на вигін. Побачив коня:
—    Коню, коню! Я тебе з'їм.
—    Що ж,— каже кінь,— їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби об них.
—    Ай справді,— погодився вовк. Нагнувся він підкови знімати, а кінь як ударить його копитом у зуби... Перекинувся вовк та тікати.
3'їсти то він не з'їв коня, але спробував легкого хліба. І по цей день вовк легкого хліба шукає.
Казку для Вас переписала з Книги казок Марічка.

"Я навіть чую, як він дихає..." А.Малишко

Хліб

Я навіть чую, як він дихає,
Зеленим зводиться лицем,
Щоб серце радувать не крихою,
Не перецвілим сухарцем

І не закальцем із шкуринкою,
А наливає сік і цвіт ,
Щоб золотистою стеблинкою
Оповивати цілий світ.

Щасливим, радісним і змученим
Він є основою основ,
І короваєм на заручини
Благословляє сам любов.

На місяць, ніччю горобиною,
Зійде людина в синій млі
І покладе його хлібиною,
Як дар від матері землі.

Для Вас цей віршик у збірці творів А.Малишка знайшла Марічка...

Хліб із хлібопічки

"Чарівний" рецепт моєї бабусі.

170 гр. молока

1 ст. л. олії

1 ч .л.  солі

320 гр. муки

1 ст. л цукру

1,5 ч. л. сухих дріжджів

Ввечері все закласти в чудо-піч, а зранку ми отримуємо духмяний,  смачний, зі скоринкою  хлібчик.

Переписали рецепт з бабусиного зошита Череньова Віка НВК "Гроно"

Хліб - символ людського безсмертя

    Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій по­шані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб на­зивають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у бо­рошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стіль­ки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний коло­сок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а то­му, що це наш хліб.

   

  

В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він — ознака гостин­ності українського народу.

З хлібом у нас зустрічають гостей,

Хліб на весіллях цвіте в короваї,

І кращих немає на світі вістей,

Ніж — хліб уродився на славу.

Підготувала учениця 2-Б класу НВК "Гроно" Череньова Вікторія

Хліб - основа доброго смаку.

Кожна країна знаменита своїми національними рецептами хліба. У Мексиці це маїсові коржі, у Ірландії - картопляний хліб, у Шотландії - вівсяний хліб-пиріг.
Наша держава - Україна, славиться на весь світ своїми диво-короваями. Кожне місто, село, кожний хутір має свої традиції та секрети випікання короваю.  Коровай пекли зазвичай у суботу, розраховуючи так, щоб до наступної ви­пічки його вистачило на сім’ю. Супроводжувалась випічка цілою низкою ритуальних дій. Деякі з них дійшли до наших днів. Наприклад, такі: не можна пекти хліб (коровай) у п’ятницю та неділю, не можна стукати діжею для хліба та бити по ньому руками, хліб треба качати до себе (тоді і сім’я буде при ньому),  не можна тримати відчиненими двері в хату в момент, коли хліб саджають у піч. Щоб хліб вдавався, треба бути у хорошому на­строї, не сперечатися та не сваритися.

А ось ще цікаві моменти які ми знайшли про хліб та які стосуються інших країн.
Франція вважається законодавцем хлібної культури. В цій країні постійно проводяться святкування, фестивалі, змагання присвячені хлібу та майстерності його випікання. В цій країні навіть є покровитель пекарів - святий Оноре. Саме з цією країною пов"язаний самий незвичайний випадок пов"язаний із хлібом - тут для Сальвадора Далі була побудована спальня із хліба.
В Італії також хліб має свою історію. Так, наприклад, сухі хлібні палички з"явились завдяки старанням лікаря, який лікував італійського принца. Лікар вважав, що для того щоб принц видужав, йому слід щоденно їсти сухий хліб.
В Росії, наприклад, є своя історія винекнення булочки з ізюмом. Одного разу генерал-губернатор Москви, під час обіду, помітив у булочці запеченого таракана. Розлючений генерал, негайно викликав до себе пекаря і зажадав від нього пояснень. Пекар щоб спасти своє життя заявив, що це не таракан, а ізюм. Після цього він повернувся у свою пекарню і розпорядився з цього дня у всі булочки додавати ізюм. Так і народились сучасні булочки з ізюмом.

А ви знаєте інші цікавинки про хліб ? Якщо так - пишіть....

Підготувала учениця 2-Б класу НВК "Гроно" Марічка.

Історія хліба.

На думку археологів, перший хліб було приготовлено із жолудів. Вперше зерно було використано для приготування їжі близько 15 тисяч років до нашої ери в Середній Азії. Можлио саме під час полювання або під час прогулянок древні люди знашли зернята пшениці. Незабаром люди почали будувати своє житло поблизу пшеничних полів, навчились змішувати перетерті зернята з водою, а потям запікати їх на плоских гарячих каміннях. Близько 3 тисяч років до нашої ери єгиптяни придумали перші печі для випікання хліба. А разом з цим появилось нове ремесло - пекаря.
Ремесло пекаря з давніх часів користувалось особливою повагою та шаною. В Єгипті наприклад, на стіні гробниці одного із фараонів була знайдена картина на якій детально було зображено процес виготовлення хліба в пекарні. В древньому Римі раба, який умів пекти хліб цінили в десятки разів дорожче ніж силача-гладіатора. А дві тисячі років тому римляни із вдячності пекарю, який випікав хліб для всього Риму, - побудували йому 13-метровий пам"ятник.
Історія хліба - то історія держави і народів. Хто мав хліб - той диктував іншим свою волю. Ось чому за паляницю споконвіку проливали і кров, і піт, і сльози...
Хліб - це свята їжа, тому кожна країна, місто намагаються кожний по своєму возвеличити це творіння. Свято Хліба - це дуже популярна подія у багатьох містах, у різних країнах. У Львові теж щорічно проходить свято Хліба у Шевченківському Гаї. В рамках цього свята проходить виставка хліба відомих пекарів та виробників, організовуються різні конкурси та забави.
Неодмінно відвідайте це свято та насолодіться гарним дійством та смачними булочками ...

учениця 2-Б класу НВК "Гроно", Марічка

Чарівний світ народної уяви...

З особливою шанобою наші предки ставилися до хліба, вважали його святим. Він завжди лежав на почесному місці - на столі, на скатертині чи на вишитому рушнику: щоб хліб ніколи не переводився та сім'я не знала голоду. Люди вірили: як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила...

• Хліб святий. Якщо ненавмисне окраєць впаде додолу, то його слід підняти й поцілувати.

• Без хліба не можна наїстися.

• Не можна кусати з їдою шматка двом, бо будуть "кусатися"(гризтися, сваритися); щоб того не було, то після укусу необхідно три рази взятися-рознятися мізинними пальцями.

• Не можна хліба в сіль умочати, а требе присолювати, бо не буде хліба.

• Не можна викидати хліба, бо хліб святий.

• Хліб давати бідним через поріг не можна, бо сам збіднієш.

З джерела народної мудрості

Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.
Коли хліб, тоді й розум.
Коли хліб на столі, то стіл - престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка.
Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.
Найсмачніший хліб од свого мозоля.
На пшеничний хліб - масло, а на вівсяний - голод.
Не будеш брикати, як прийдеться хлібець з  торби смикати.
Не вмієш пекти хліба, будеш пекти раків.
Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам з'їм.
Навик на білий хліб, то вже його чорний в зуби коле.
Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.
Люди - не татари, дадуть хліба і сметани.
Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
І я вчений на хліб печений.Їмо хліб троякий: чорний, білий і ніякий.
Жуй, тату, воду, коли хліба нічим.
Завжди є їдець на готовий хлібець.
З полови хліба не спечеш.

Підготував учень НВК "Гроно" Гуменюк Михайло.

З джерела народної мудрості

Коли хліб на возі, то не має біди в дорозі.
Завжди їдець на готовий хлібець.
Є хліб, солі нема, є сіль, хліба нема.
Голодному хліб на розумі.
Коли стане на хліб, то стане на обід.
На чорній землі білий хліб родить.
Зима зі снігом - літо з хлібом.
Хліб та вода - нема голода.
Хліб - батько, вода - мати.
Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
Як є хліб, то і до хліба буде.
Хліб - усьому голова.
Посієш вчасно - збереш рясно.
Поки зерно в колоску не засиджуйся в холодку.
Паляниця - хлібові сестриця.
Посій упору, будеш мати зерна в гору.
Не кожух гріє, а хліб.
Яка пшениця, така й паляниця.
Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує.
Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.

Підготували учні НВК "Гроно" Чапля Марія та Щербан Ярослав

Загадкова вікторина

Загадка А
В землю кидалося,
На повітрі розгулялося,
В печі гартувалося,
Запахом своїм всіх приваблює.

Загадка Б
Круглий, мов сонечко,
Щедрий. мов літечко,
На черінь просунеться,
Стоїть - красується.
З печі - на блюдо,
Їжте мене, люди, на здоров'ячко.

Загадка В
Лежить мужичок в золотім піджаці,
Підперезаний, та не поясом,
Не підіймеш, сам не встане.

Загадка Г
Народився із землі,
Зарум'янивсь на вогні.
І з'явився на столі
До борщу тобі й мені.

Загадка Д
Маю жовтий вусок,
Запашний колосок,
Буде з мене мука
Й паляниця м'яка.

Загадка Е
В кожнім місті і селі
Головний він на столі.

ЧЕКАЄМО НА ВІДГАДКИ!

Підготували учні НВК "Гроно" Чапля Марія, Ворожбит Олена, Криворучко Жанна, Щербан Ярослав.

Хліб - символ людського безсмертя

Хліб. За всіх часів і народів найбільшою святістю вважався хліб. Про нього писали поети і мислителі. Хліб – це не лише буханець, врожай, зерно, але й символ, джерело людського життя, знак поваги до гостя, знак достатку і окраса хати, і символ людського безсмертя. Коли його не ставало – приходило лихо...

На скибку хліба я дивлюсь

Рум”яну, білу, запашну,

 На скибку хліба я молюся,

До неї руку протягну.

Молюсь за тих, хто скибки тої,

Не дочекавсь, заснув навік.

Зими холодної, лихої,

В той чорний 33-й рік.

Молюсь за нас, дорослі й діти,

Щоб не зазнавали бід отих,

Нехай поняття хліб, життя і жити

 - Завжди належить до святих.

А ось ще один віршик, який ми відшукали:

В народі ж хліб,

Мов матір поважають,

Ця шана з плином часу не зника

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп,

І хай же родить більше з кожним роком

 Його величність – годувальник хліб!

Священний хліб.

Так мовиться в народі.

Ця мудрість народилась недарма.

В затишнім домі, у тяжкім поході

Нічого найдорожчого нема.

Шануймо ж хліб насущний наш, людино!

І в нинішній, і у прийдешній день.

Хай з колоска не випаде зернина,

Нехай зі столу й крихта не впаде.

Пошуки проводили: Марічка та тато  

Хліб на рушнику

Стоять хліба достиглі серед поля,
А полем котить хвиля нешвидка.
В чеканні жнив завзятий день поволі
Схиляється чолом до колоска.

Приспів:
Золотим промінням
Світить щедрий сніп,
Найдорожче серцю
Добре слово "хліб".
Хліборобській долі
На її віку
Житнім сонцем сходить
Хліб на рушнику.

В безмежжі жнив земля озветься звуком,
Бо пісня й хліб поєднані давно.
Хвала, хвала вам, роботящі руки,
Які добром наповнили зерно.

З крутих доріг вертаєм в отчу хату,
Зорить вона віконцем до воріт,
Щоб мамин хліб святий поцілувати,
Що нас ростив, благословляв на світ.

Вадим Кришенко

Підготував учень 2-Б класу Щербан Ярослав

Про хліб

- Не кидайся хлібом, він святий!
В суворості ласкавій,
Бувало скаже дід старий
Малечі кучерявій.
- Не грайся хлібом, то ж бо гріх!
- Іще до немовляти
Щасливий стримуючи сміх.
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий,
Життя несе у людський світ,
І людські ріднить мови.
М.Рильський

Підготували учні 2-Б класу Криворучко Жанна та Шайнер Андріан

Біля Дідуха у Львові

Учні 2 -Б класу побували біля Дідуха у центрі міста Львова, який традиційно встановлюється на Різдво.

Крилаті вислови про хліб

Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним.
Істинно так..., коли маємо хліб на столі.
Б. Олійник

Найбільший прояв геніальності - в засіяній ниві.
О. Довженко

Пахне хліб. Як тепло пахне хліб.
Любов'ю трударів і радістю земною.
П. Воронько

Хліб - джерело життя. У ньому краса праці, у ньому - сила духу, що долає труднощі. Нехай уже в дитинстві хліб стане для дитини святинею.
В. Сухомлинський

Підготувала учениця 2-Б класу Бачинська Олеся

Посівальники на Старий Новий рік

У народному побуті цей день має назву Василевого дня. Він збігається з першим днем нового року за старим календарем, тому з ним пов'язано у народному побуті дуже багато звичаїв та прикмет. Одним з головних було "посівання". Полягало воно в тому, що як тільки розвиднялося, хлопці збиралися гуртом та йшли по хатах з зерном пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху. Вони жменями розкидали їх скрізь у приміщенні, кидали у ще сонних людей зі словами: "На щастя, на здоров'я та на Новий Рік, щоб родило краще, як торік - жито, пшениця та всяка пашниця... Дай, Боже!" Починали спочатку з свого дому, а потім вже йшли до інших.

"На щастя, на здоров'я та на Новий Рік, щоб родило краще, як торік - жито, пшениця та всяка пашниця... Дай, Боже!"

Учні СЗШ №77 м.Львова Соломійка та Роман Бучан разом зі своїми друзями посівають жито-пшеницю на старий Новий рік сусідам ( село Піски Городоцького району Львівської області)
Про особливості святкування старого Нового року можна прочитати за цим посиланням: http://alla-che.livejournal.com/77852.html

"Чудо"-хліб із хлібопічки

Чудовий та смачний хліб випікають мами  Максимка Савельєва та Микитки Олєйнікова.в сучасних хлібопчках.

Сім'я Максимка навіть підготували фоторепортаж про те, як випікали хліб і поділилися рецептом.